У публікації продовжено дослідження інструментарію здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який, власне, і мав би стати пріоритетом розгорнутої реформи дозвільної і контрольної систем у сфері містобудування.

Досліджено структурний і технологічний взаємозв'язок між питаннями, що застосовуються для перевірки проектної документації у рамках Уніфікованого акту, відповідності їх встановленій законодавством адміністративній відповідальності за порушення у цій сфері, окреслено пріоритетні для розв'язання проблеми цього етапу контролю.