Думки

Гримаси експертизи проектів.

Як відомо, мета і зміст експертизи проектів будівництва визначені ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 (далі – Порядок експертизи). Останнім актом чітко визначено, що експертний звіт має містити інформацію про дотримання вимог:
·       до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд,
·       їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення,
·       санітарного і епідеміологічного благополуччя населення,
·       охорони праці,
·       екології,
·       пожежної,
·       техногенної, ядерної та радіаційної безпеки,
·       енергозбереження,
·       кошторисної частини проекту будівництва.
Інша група нормативно правових актів, якими визначено питання перевірки та відповідальності виконавців експертизи, а саме:
-      Уніфікована форма акту, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) згідно з додатком 1 до наказу Мінрегіону від 15 травня 2012 року №240 (далі – Уніфікований акт), п.3.4,
-      Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», ст.2 та Кодекс України про адміністративні порушення ст. 961
 містять дещо інші, причому, узгоджені між собою формулювання, з яких витікає, що перевірка експертизи здійснюється щодо дотримання вимог:
·       законодавства,
·       містобудівної документації,
·       вихідних даних для проектування об’єктів містобудування,
·       будівельних норм, стандартів і правил.
 А штрафні санкції, відповідно, застосовуються у разі недотримання вказаних вимог.
Різницю відчуваєте? Виходить, що для того, щоб не отримати відповіді «НІ» на відповідні питання Уніфікованого акту, що означає можливе подальше накладення штрафних санкцій, розгляд питання про позбавлення кваліфікаційного сертифікату виконавців та повноважень організації щодо здійснення експертизи, у експертному звіті мають бути відображені результати перевірки проектної документації на відповідність вихідним даним на проектування (а це містобудівні умови і обмеження, технічні умови і завдання на проектування!), а також вимогам будівельних норм, стандартів і правил без обмежень. Що це, як не повна перевірка проекту, тобто фактичне прийняття його до реалізації?
Фінальну (скоріше, інтегруючу) риску підводить ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво». Приведу лише два пункти:
8.1 Під час здійснення експертизи проектної документації на будівництво її якість визначають через виявлення відхилень прийнятих проектних рішень від вимог законодавства України у сфері будівництва, будівельних норм і правил та нормативних документів, вихідних даних. Результати наводять у відповідних експертних звітах з посиланням на конкретні вимоги законодавчих актів, будівельних норм і правил та нормативних документів, вихідних даних, які було порушено.
9.1.1 Експертний звіт щодо розгляду проектної документації на будівництво за всіма необхідними напрямами (додаток А) підтверджує її відповідність законодавству України у сфері будівництва, будівельним нормам і правилам та нормативним документам, вихідним даним на проектування, а також техніко-економічні (технічні) показники та її готовність до затвердження (схвалення) замовником.
У цьому контексті питання: проектна документація – об’єкт контролю чи контрольна база для проведення перевірки? - якось нівелюється. Об’єкт будівництва має відповідати проектній документації, на яку отримано звіт за результатами проведеної експертизи без зауважень, що і зазначається у пункті 2 Чек-листа згідно з додатком 93 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт. А якщо з проектом щось не так? Чи готові експертні організації нести повну відповідальність за випуск у роботу неякісного проекту? Це вже трохи інша історія, про неї окремо.
Єдиним сумнівом до вищесказаного залишається статус ДСТУ. Бо Закон України «Про стандартизацію» визначає, що  національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами. Такого знайти не вдалося.
За матеріалами дослідження «Про перевірку експертизи проектної документації»,
 https://bbp.net.ua/newpublications/tproduct/142675318-426227614432-pro-perevrku-ekspertizi-proektno-dokumen