Думки

ПРО РОБОЧУ ТА ВИКОНАВЧУ ДОКУМЕНТАЦІЮ

В одному з коментарів до публікації, де йшлося про відмову у видачі сертифікату на підставі ненадання виконавчої документації, прочитав буквально таке:
«З практики, усю виконавчу документацію не пред'явить жоден будівельник. Тим паче, якщо це великий і довготривалий об'єкт будівництва (апріорі це неможливо в 99.9%)». Цікава теза, можна було б подискутувати. Але наступний коментар того ж дописувача вніс додаткову «ясність»:
«Такі вимоги, і в них прописано, що об'єкт будується згідно затвердженої проектної документації, на підставі ВИКОНАВЧОЇ документації, яка розробляється у відповідності до затвердженої проектної».
Хотілося б вірити, що скоріш за все дописувач переплутав ВИКОНАВЧУ документацію з РОБОЧОЮ. Однак відсутність заперечень і уточнень у подальших коментарях наштовхує на думку, що так вважає не лише автор коментаря. Тому варто розібратися.

Отже коротко. ВИКОНАВЧА документація – це документація, яка засвідчує особливості виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва, відображає методи та умови їх виконання, підтверджує фактичні параметри їх результатів (п.3.2.4. ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»). Ключовим є пункт 4.8 ДБН:


Нагадаємо, що ПВР (проект виконання робіт) розробляє будівельна організація на види та етапи робіт, які вона виконує, на підставі РОБОЧОЇ документації ( запам’ятайте це!) та ПОБ (проекту організації будівництва), п.5.3. зазначеного ДБН.
Підрядник у порядку, визначеному нормативними документами та договором підряду, веде і передає замовнику після завершення робіт документи про виконання договору підряду (пп.31,74 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року №668).
        З наведеного очевидно, що виконавча документація, це свого роду «літопис» будівництва. Хто у ньому найбільше зацікавлений - гадаю, замовник і контрольний орган. Перший, щоб пред’явити у разі необхідності претензії до підрядника (у всякому разі протягом гарантійного терміну), інший – щоб встановити безпосередніх виконавців тих чи інших робіт. Все зрозуміло. Тому і передбачена адміністративна відповідальність за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил. І тому питання про ненадання у повному обсязі ВИКОНАВЧОЇ документації для прийняття об’єкта в експлуатацію просто не стоїть. Це аксіома.
З РОБОЧОЮ документацією трохи заплутаніше. Здивуєтесь, але РОБОЧА документація не ПРОЄКТНОЮ документацією. Але є стадією проектування.
Звідки такі твердження? Найбільш чітко це відображено у Букварі проектувальника – ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (п.3.17):
 «Проектна документація – затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно - планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, організаційні, технологічні рішення, а також кошториси об’єктів будівництва».


Робоча документація не затверджується, вона розробляється (виконується) відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту (стаття 8 Закону України «Про архітектурну діяльність») у складі, який



наведено у додатку Ж ДБН А.2.2-3:2014: А тепер, увага – жодної безпосередньої адміністративної відповідальності за розроблення відповідно до затвердженого проекту чи дотримання РОБОЧОЇ документації у процесі будівництва не встановлено. Так само, відсутні подібні питання в Уніфікованому акті перевірки, тоді як оформлення виконавчої документації контролюється. Але ж для того, щоб розробити ПВР, а у ньому визначити перелік необхідної виконавчої документації, треба виконати РОБОЧУ документацію!? Тобто, певний сегмент власне будівельного процесу, від розроблення РОБОЧОЇ документації, за нею ПВР, а потім формування Переліку необхідної ВИКОНАВЧОЇ документації знаходиться поза контролем. От і ще одне питання інструментарію держархбудконтролю, на яке варто звернути увагу у процесі реформи.