Думки

КОЛИ ПРОЕКТНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ МОЖНА ВВАЖАТИ РОЗРОБЛЕНОЮ?

Тобто такою, яку можна передавати замовнику.
Просте і прозаїчне питання насправді містить немало «підводних каменів», причому, як для Проектувальника, так і Замовника, якому приймати і далі працювати з проектною документацією. Зупинимося на декількох.
Перш за все, проектувальник має бути впевненим, що виконав вимоги «славнозвісного» пункту 10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 16 травня 2011 року №45 (далі – Порядок проектування), а саме:
10. Склад та зміст проектної документації об’єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.
Пункт ще той, не одна відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт містила посилання на цей, в принципі, оцінювальний пункт.
Далі. Проектна документація має бути оформлена згідно з ДСТУ Б А.2.4-4:2009 ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТНОЇ ТА РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.
Все? Ні, все тільки починається. Згідно з нововведеним до Порядку проектування пунктом 15.5:
15.5. Проектна документація на об’єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.
Ради правди, слід сказати, що аналогічна норма (п.4.8) була і є в ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», але чомусь було вирішено підняти її на рівень нормативно-правого акту. Аби ще унормували порядок передання, або хоч документ, яким це засвідчується.
 Бо АКТ здачі-приймання проектно-кошторисної документації зазвичай підписують представники Замовника і Проектувальника. А підтвердження ГАП-а (ГІП-а) про відповідність чинним нормам, правилам та стандартам згідно із зазначеним ДСТУ робиться на окремому аркуші підтвердження, який включається до проектної документації, і, очевидно, дата на якому буде ранішою від дати, зазначеної в акті передання проектної документації . Та й відповідальність за передачу замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил передбачена для ГАП-а (ГІП-а), а не для представника Проектувальника, який підписав акт передання проектної документації.

Напрошується єдиний вихід – представником Проектувальника для підпису акту передання визначати ГАП-а чи ГІП-а, а дату на аркуші підтвердження ставити в день оформлення акту. А як інакше? Інакше можуть бути «нюанси».
        У випадках, коли проектна документація підлягає експертизі, додається ще один «нюанс». Як відомо, з певного часу експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва. З чого слідує, що без експертного звіту документацію не можна вважати розробленою. Якщо експертизу відповідно до договору проводив Проектувальник – тоді все нормально, експертний звіт передається у складі проектної документації. А якщо проектні матеріали передані замовнику для подання їх на експертизу, то про факт передачі розробленої проектної документації говорити зарано. Очевидно, замовник має передати результати експертизи Проектувальнику для включення їх складу проекту, після чого передачі Замовнику вже всієї розробленої проектної документації. Може можна оформити якось і по іншому, але зважати на цю обставину варто.
        Детальніше про наведені аспекти у публікації «Як уникнути коригування проектної документації до набуття права на виконання будівельних робіт»
https://bbp.net.ua/issues05/tproduct/160873791-484307930059-yak-uniknuti-koriguvannya-proektno-dokum