Думки

Дещо про авторський (проектний) нагляд.

Із числа коментарів до попередньої публікації хочеться виділити той, у якому читач поставив непросте на сьогодні питання (мовою оригіналу): Покажите реальную ответственность экспертов проектной документации и специалистов, осуществляющих авторский надзор.
До експертизи ще повернемося, зараз про авторський нагляд.
Цілком ймовірно, що збурю шквал емоцій і звинувачень у нерозумінні проблеми. Хай так. Але розібратися у ситуації варто.
Неточність назви цього нагляду викликала сумніви давно, а потім ще й підкріпилася опитуванням слухачів курсів підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-проектувальників. На питання: «Хто є автором проекту у контексті здійснення авторського нагляду» абсолютна більшість відповідей звучала так: «Організація-розробник проекту або ФОП», тобто проектувальник. Тому нагляд такий доцільно було б назвати проектним. Гадаю, з часом воно так і буде, хоча це не першочергова проблема, яку потрібно негайно вирішувати.
Питання до місії цього нагляду. Питання непросте і вибухонебезпечне.. Тому повільно, акуратно, не поспішаючи. Справа в тім, що у сьогоднішній постановці авторський нагляд має здійснюватися у двох форматах:
·       під час будівництва об’єкта архітектури (ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність);
·       за розробкою робочої документації, якщо вона виконується не автором проекту (ст. 8 зазначеного закону).
Якщо щодо першого затверджено порядок його здійснення, то про другий згадується лише у ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом». Не заслужено.
Згідно з Порядком авторського нагляду єдиним завданням цього нагляду є контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту і все. Серед завдань і функцій технічного нагляду те ж саме. То який нагляд головніший, або як вони поєднуються? При чому обидва нагляди фінансує замовник.
Більшість фахівців пам’ятає, що так було не завжди. ДБН А.2.2-4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд» визначав  ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СПЕЦІАЛІСТІВ,  ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ АВТОРСЬКИЙ НАГЛЯД, у тому числі:
4.1.4 Самостійно або за пропозицією замовника, без додаткових узгоджень, уточнювати, змінювати, доповнювати прийняті раніше проектні рішення, домагаючись більшої художньої виразності, технічної і технологічної досконалості об'єкта будівництва, якщо ці зміни не суперечать вихідним даним на проектування, чинним будівельним нормам, експлуатаційній надійності, економічним вимогам, не погіршують техніко-економічні показники затвердженої проектної документації. (!!!).
Здається у цьому (сам учасник подібних процесів) і було одне з основних призначень авторського нагляду. Сьогодні будь які зміни до затвердженого проекту можна вносити лише шляхом коригування проекту (детальніше у дослідженні:
https://bbp.net.ua/newpublications/tproduct/142675318-226290709980-pro-vnesennya-zmn-do-proektno-dokumentat
То що, може можна у процесі будівництва обійтися без автора проекту? Та ні, звичайно. Але без коригування його функцій мабуть не обійтися.
Виходити потрібно з того, що розробник проекту підписує акт готовності об’єкта будівництва до експлуатації, а отже має мати всі можливості для огляду будівництва у будь-який час і у необхідному обсязі. Заорганізовувати його дії, та ще й розглядати їх як підставу для розгляду питання позбавлення його сертифікату через, наприклад, порушення плану-графіку відвідування об’єкта будівництва (див. п. 4.5 Уніфікованого акту перевірки) здається занадто.
Участь розробника проекту необхідна для надання роз’яснень, уточнень у разі виникнення різнотлумачень проектної документації, консультацій щодо реалізації окремих проектних рішень тощо. Але це вже не нагляд, а супровід.
А от де точно має бути нагляд – так це за виконанням робочої документації, якщо воно здійснюється не автором проекту.
Краще було б повернути розробнику проекту право вносити певні зміни, але здається, що сьогодні це не реально. На жаль. Але й за таких умов не варто зводити рівень участі розробника проекту до контролю будівельно-монтажних робіт. Не солідно.