Думки

Перші жертви реформ в будівельній галузі: десятки будівельних компаній викинули за борт

Робота кількох десятків будівельних компаній заблокована через непродуману реформу в сфері будівництва. Лише за перший місяць з моменту початку дії “реформи” за змінами до ліцензії звернулися 30 підрядних організацій, але допомогти їм нікому. Перелік цих компаній, на вимогу ГО "Центр правової допомоги "ІСКРА", надали у Державній архітектурно-будівельній інспекції. Саме цей орган раніше здійснював контроль за будівельною діяльністю і видавав ліцензії. Але з 13 березня цього року постановою Кабміну ДАБІ було розформовано, а новий орган контролю досі не створено, бо відповідні зміни до законів не внесені.
Внаслідок цієї підвішеної ситуації у нерівних умовах з конкурентами опинилися новостворені будівельні компанії - вони не можуть зайти на ринок об’єктів будівництва СС2 і СС3, тому що не мають змоги отримати ліцензію, яка за діючим законом все ще потрібна, але органу, шо її видає – немає. А також ті ліцензіати, які хотіли розширити перелік видів робіт до ліцензії, щоб мати змогу брати участь в тендерах і взагалі продовжувати вести будівельну діяльність.
Щоправда, з переліком видів робіт все також неоднозначно: попередній перелік скасовано, а новий не затверджено, що дає змогу чиновникам в ручному режимі керувати процесом.
З юридичної точки зору, ліцензії діють з тим переліком, з яким видавалися. На сьогодні таких переліків 4 (за період з 2011 по 2020 роки). Але постає питання, як буде обирати Тендерний комітет? На свій розсуд? Тут чітко проглядається корупція – виграє той, хто домовиться. Це можуть бути як компанії, пов’язані з можновладцями, так і інші, в тому числі, монополісти.
У виграшній ситуації опинилися ті підрядники, в яких є ліцензії - у цей період хаосу на ринку їх ніхто не зможе ані перевірити, ані забрати ліцензію. Останнє міг зробити Мінрегіон, якому тимчасово передали ці повноваження, але фактично без перевірок, які немає кому здійснювати, це зробити неможливо.
А що ж зі змінами до законів про реформу ДАБІ, які б мали заповнити існуючі прогалини і вивести процес у правове русло? У професійної спільноти до цих проектів документів було багато питань. Сама по собі спірна норма про сертифікацію виконробів остаточно заплутує через те, що в документі немає чіткого визначення – добровільна ця процедура чи обов’язкова, а також відсутній конкретний перелік документів, що має підтвердити кваліфікацію виконроба. Викликає питання і норма про виключення з процесу містобудівної діяльності саморегулівних організацій. Їх заміщення суб’єктами господарської діяльності від влади призведе до додаткових корупційних ризиків при видачі кваліфікаційного сертифіката.
Окрім того, контролюючим органам при перевірці хочуть надати необмежені права - зупиняти підготовчі чи будівельні роботи, вимагати розкривати конструкції, проводити додаткове обстеження матеріалів і конструкцій – іншими словами, повністю влізати в процес і блокувати його. А нові штрафи за недопущення перевірки на об’єкт сягатимуть 300-400 неоподаткованих мінімумів.
Але основним недоліком документу, в якому купа нестиковок, є те, що реалізація зазначених в ньому змін унеможливлена у зв’язку з відсутністю Реєстру будівельної діяльності.
Наразі законопроект з новаціями відправили на доопрацювання, а десятки будівельних компаній так і лишаються в підвішеному стані, поки тендери і нові замовлення пропливають повз.
Кажете, коронавірус в усьому винен? Та ні, некомпетентність влади вбиває більше.


Олексій Ковальов
Експерт з містобудівної діяльності та інститутів самоврядування громад