Думки

«Блиск і злидні» планових перевірок.

Про це ніхто не пише. Бо треба ґрунтовно знати проблематику і можливі шляхи її вирішення. Тішить, що керівник нової інспекції (Державної інспекції містобудування –ДІМ) не один рік очолював Управління планових перевірок Держархбудінспекції, а тому добре знає те, про що буде сказано далі. Як і те, що на розв’язання проблем потрібен немалий час, адже без законодавчих змін не обійтися. Та чим раніше почнеш…
Отже, планова перевірка об’єкта будівництва. Звучить приємно і обнадійливо для майбутніх власників (після такої перевірки з будівництвом має бути все гаразд (!), не так райдужно для замовника та інших учасників будівництва. Які, або терміново усувають певні, відомі тільки їм, недоліки, або любими способами намагаються уникнути такої перевірки. Що не так уже і складно через обставини, про які далі.
Найперше, що бентежить, це вибірковість планових перевірок. А як по іншому назвати ситуацію, коли плановими перевірками охоплюється не більше 5-ти відсотків об’єктів будівництва. Зокрема, по лінії Держархбудінспекції у минулому році цей показник не дотягнув і 2-х відсотків. Отже, комусь «повезло», а комусь пощастило. Із-за однієї цієї, свого роду дискримінаційної, обставини існування інституту планових перевірок викликає великий сумнів.
Об’єктивно слід сказати, що це не тільки недопрацювання органів держархбудконтролю. Переважна частина інспекційного ресурсу використовується для проведення позапланових перевірок, співвідношення яких до планових вже тривалий час (спостерігаю за цим вже з десяток років) коливається на рівні 10:1.
Та проте, якби навіть було достатньо інспекційного ресурсу, щоб провести планові перевірки у необхідному обсязі, далеко не всі об’єкти будівництва дочекалися б такої участі. Причина у новій системі планування перевірок, на яку змусили перейти систему держархбудконтролю з 10 червня 2017 року. Відтепер, перша планова перевірка може бути не раніше наступного року за тим, у якому було набуто право на виконання будівельних робіт. А мінімальний термін між перевірками для об’єктів зі значним ступенем ризику (це точно об’єкти класу СС3) складає не менше двох років. Сам процес визначення терміну наступної планової перевірки нагадує доведення теореми і кого це цікавить, може почитати у публікації першого випуску ББП «Про періодичність планових перевірок» :
https://bbp.net.ua/buildingcontrol/tproduct/152286956-353735411144-pro-perodichnst-planovih-perevrok
(до речі, для підписників сторінки «БУДІВНИЦТВО без ПРОБЛЕМ» зазначений випуск вже у вільному доступі:
https://drive.google.com/file/d/1qrfEDjR3QM0WTwkXXA89K-7bbG_HkNAg/view  

Раніше діяла одна для всіх норма – планова перевірка може проводитися не частіше одного разу на півроку. Вона ще діє по відношенню до замовників – фізичних осіб, але це буде недовго після останніх змін до законодавства.
Однак, все вищесказане якось можна поправити і відрегулювати. А от хто, без патетики, скаже: а у чому, власне, сенс проведення планової перевірки? Яка, до того ж, проводиться незалежно від етапу будівництва – когось перевіряють на стадії нульового циклу, а іншого – на завершальній стадії будівництва. І чи мають якийсь ґешефт ті замовники, які успішно її пройшли? А мали би мати.
Що, після проведення планової перевірки об’єкт не буде оглядатися знову перед прийняттям в експлуатацію (хто не відає тонкощами законодавства – огляд, як і перевірка - це форми заходу державного контролю). Якось не стикується. Треба думати. Певні пропозиції вже напрацьовані, поговоримо у наступній публікації.